СКОРО_ДО_ШКОЛИ (Психологічна підтримка)

 

Дошкiльнята: збираємося до  школи  — готовнiсть № 1!

Потрібно розуміти, що підготовка до школи та навчання в  ній мають бути в  радість, процес пізнавання нового  — дарувати задоволення  а  життя класу  — це не тільки розклад уроків, але ще й  нові друзі, нові інтереси та зростання малюка як особистості … Пам’ятайте: якщо якийсь процес «не йде», якась діяльність малюкові явно не до смаку  — не наполягайте, беріться за щось інше.

Підготовка до школи  полягає в  тому, щоб створити базу для подальшого навчання дитини, дати їй впевненість, що пізнавати  — це цікаво, світ дивовижний і  сповнений чудових речей.

Отже, милі мами і  шановні татусі, у  складній і  відповідальній справі навчання не може бути ніяких орієнтирів на «норми», а  тим більше на досягнення чужих дітей. Орієнтуйтеся тільки на свою дитину та її особистий прогрес: вас у  цьому морі мають вести її бажання, схильності і  сильні сторони, але аж ніяк не власні амбіції. Успіхів!

Вiк першокласника  — 6  рокiв або 7?

Щорічно безліч батьків питають себе: у  якому віці віддавати

дитину до  школи? На користь раннього вступу до школи  — раніше

від шести років  — наводять безліч аргументів: «він / вона  — дуже

розвинута дитина», «дочка моїх знайомих пішла рано  — і  нічого»,

«всі одногрупники із садка пішли до школи  — йому буде нудно самому». Існує ще безліч інших переконань з  приводу цього, однак

все перелічене, на жаль, є  хибним.

Насправді достатніми підставами, щоби йти до школи рівно

в  6 або в  неповні 6 років, можна назвати такі:

1.    Дитина добре читає, рахує і, можливо, навіть пише друкованими літерами;

2.    Дитина здорова, не належить до групи тих, хто часто хворіє (більше 5 разів на рік), тобто у  неї міцний імунітет, немає хронічних захворювань;

3.    У дитини  немає таких особливостей розвитку, як гіперактивність, синдром дефіциту уваги (маються на увазі проблеми з  концентрацією і  сприйняттям інформації), аутизм та розлади аутичного спектра, затримання психічного розвитку, мовного розвитку та інші подібні порушення;

4.    Дитина добре соціально адаптована, вона легко налагоджує контакти й  (бажано) має досвід відвідування дитячих дошкільних установ (від дитячих садків до шкіл раннього розвитку  — тобто будь-яких дитячих колективів);

5.    Дитина добре володіє мовою, не заїкається, досить чітко вимовляє всі звуки, має достатній для свого віку словниковий запас;

6.    Дитина добре орієнтується в  навколишньому світі, знає повні прізвище, ім’я та по батькові батьків, їхній рід занять, свою адресу, телефони батьківські і  домашній, розуміє призначення школи і  правила навчання в  ній;

7.    У дитини адекватна самооцінка (висока!), низька тривожність і  стомлюваність, невисока емоційна збудливість, розвинена самостійність;

8.    Клас буде вести грамотний, добрий і  обізнаний педагог;

9.    Дорога до школи не дуже тривала, не більше 20–30 хвилин, інакше дитина втомиться ще до початку навчального дня.

Увага, батьки! Тільки за умови ствердної відповіді на ВСІ перераховані вище фактори варто йти до школи рівно в  6  або трохи раніше. Решті діточок варто відкласти початок навчання на рік. І не думайте про те, «що люди скажуть». На першому місці має бути комфорт дитини, а не власні амбіції. Будьте чесні із собою і справедливі до дитини.

За матеріалами: ШКОЛА? ШКОЛА! ШКОЛА... Все, що потрібно знати батькам першокласників / Царенко Н. В.

ГОТОВНІСТЬ ДО ШКОЛИ

Психологічна зрілість

Психологічна зрілість проявляється в  ступені розвитку кругозору, довільності в  спілкуванні з  дорослими і  однолітками (тобто в  умінні управляти певною мірою своїми «хочеться», погоджуючи їх  із  «треба»).

Як це визначають?

Для визначення рівня розвитку дрібної моторики руки, вміння наслідувати зразок і  зосереджено, не відвертаючись, працювати якийсь час:

1) намалювати фігуру людини,

2) змалювати письмові букви (просту фразу типу «він їв суп»),

3) змалювати групу точок

Крім того, дитині необхідно відповісти на прості запитання, що показують її рівень орієнтації в  навколишній дійсності: «Як звуть маму і  тата?», «Чи можеш ти назвати свою адресу?», «Маленький собака  — це …, маленька корова  — …, маленька овечка  — …», «Чим схожі один на одного білка і  кішка і  чим відрізняються?», «Чому в  автомобілі є  гальма?», «Які ти знаєш види спорту?» , «Чим схожі ніж і  ножиці?», «Які ти знаєш дні тижня? Сезони і  місяці року?», «Чим відрізняється зима і  весна?», «Які тварини домашні, а  які  — дикі?», «Які ти знаєш фрукти? А  овочі?».

За матеріалами: ШКОЛА? ШКОЛА! ШКОЛА... Все, що потрібно знати батькам першокласників / Царенко Н. В.

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ГОТОВНІСТЬ

Інтелектуальна готовність до шкільного навчання  — це рівні

розвитку у  дитини мислення й  мови. Навчання в  школі передбачає

володіння такими навичками:

· здатність до найпростішого аналізу, до встановлення причиново-наслідкових зв’язків;

·       вільне володіння розмовною мовою;

·       вміння вибудовувати нескладні міркування;

·       володіння основами абстрактного мислення  — розуміння,

·       що символізують собою букви, цифри, геометричні фігури;

·       розвиток дрібної моторики;

·       інтерес до здобуття знань і  здатність докладати зусилля під час їх «добування».

ЯК ЦЕ ВИЗНАЧАЮТЬ У  ХОДІ ТЕСТУВАННЯ?

·       Дитині задають звичайні та логічні задачки («На березі виросло 3 яблука і  2 сливи. Скільки всього фруктів виросло?»);

·       просять змінити іменники за родом, числом;

·       пропонують скласти розповідь за картинкою або розкласти

·       картинки по порядку від логічного початку до кінця;

·       просять викласти фігурки із сірників;

·       дають завдання порахувати від 1 до 10 і  назад;

·       пропонують прочитати кілька речень (якщо дитина вміє

·       читати);

·   просять класифікувати фігури (покласти кола праворуч, трикутники ліворуч і  т. ін.);

·   пропонують пройти «лабіринт» (провести тваринку від галявини до будиночка, наприклад);

·       дають «графічний диктант» (дитині видають аркуш паперудитині видають аркуш паперу в  клітинку і  просять малювати лінії під диктовку: «Три клітинки вниз, одна клітинка праворуч, дві клітинки вгору, дві клітинки ліворуч …»).

Особистісна зрілість

Особистісна зрілість  — це передовсім мотивація навчання. Формально однаково успішними можуть бути діти з  абсолютно різною мотивацією (навчальною, соціальною, ігровою, статусною, мотивацією примусу). Однак ефективність їхньої роботи, задоволеність нею і  ґрунтовність здобутих знань буде абсолютно різною. Крім того, особистісна зрілість  — це і  сформованість вольового компонента: вміння самостійно виконувати запропоноване завдання й  докладати для цього зусилля, свідомо і  самостійно планувати свої дії, а  також адекватність ставлення особисто до себе. Звертаю вашу увагу, що в  цьому віці адекватною є  висока самооцінка дитини (проте слід розуміти різницю між «високою» і  «завищеною»).

Як це визначають?

З  дитиною проводять бесіду про школу, про те, що б  вона зробила в  тій чи іншій ситуації або на місці тієї чи іншої дитини, кого  б  вибрала в  друзі або з  ким би сіла за одну парту із запропонованих «абстрактних портретів», що символізують різним чином мотивованих учнів. Також виявляється рівень обізнаності про школу взагалі: чи знає дитина, для чого потрібна школа, що таке урок, що таке канікули, що таке щоденник і  для чого він потрібен, що робити, якщо хочеш вийти в  туалет, як потрібно звертатися до вчителя. Ну і, нарешті, з’ясовують ставлення дитини до себе. Для цього малюка просять розповісти, який він, вибравши із запропонованого списку якості, які, на його думку, йому притаманні: хороший, чесний, працьовитий, акуратний, розумний або щось інше.

 За матеріалами: ШКОЛА? ШКОЛА! ШКОЛА... Все, що потрібно знати батькам першокласників / Царенко Н. В.